Черговий день тікає з-під коліс,

Львівський вокзал. Сім хвилин зупинки.
Вона тримає його за руку і істерить,
Він спокійно її відсторонює,
Мовляв: «в мене поїзд за мить».

Вона вільна. Відходить три кроки,
Змірює очима вокзал і заламує руки,
Він уже набирає чийсь номер потай,
Щоб спитати чи робить син уроки.
Вона знову підлітає до нього,
Закидає руки на плечі, тикається у груди,
І плаче… плаче на грудях Іуди.
Він не відштовхує, гладить її волосся,
Цілує у лоба, шепоче тихенько слова,
Мовляв: «ти тільки чекай, і я повернуся».
Хоча знає, що не повернеться, як не ридай.

Диктор оголошує поїзд, він заскакує у вагон,
Вона махає йому рукою, зглядається весь перон,
Як вона у сльозах тягне до нього руки,
Вустами шепоче: «поцілуй же мене, поцілуй»,
А натомість у відповідь він навіть не озирається,
Шукає очима місце у своєму купе,
Він ніколи до таких як вона не повертається,
Він уже майже забув як виглядає її лице

nekto.me https://nekto.me +7 (927) 2893774
жалоба
| Комментариев: 4
    Новых комментариев: 0
  1. 0
    Часу як завжди не вистачає, постійно є якісь плани...
    Юланчик: у Львові зараз красиво
    Написала Морриган
  2. 0
    Хочу в Львів!
    Юланчик: так в чому проблема))
    Написала Морриган
  3. 0
    На ху яшко, ты тогда выкладываешь это на русскоязычном ресурсе ? Выкладывай на украинском, в чем проблема?
    Юланчик: я і так викладаю на українські
    Написал аноним
  4. -1
    Что за хуйня, простите? Слабо на русскоязычном ресурсе не публиковать никоу не понятные стишки, нарываетесь.
    Юланчик: якщо вам не подобається тільке через те що це українською то не читайте...і взагалі для цього гугл вам в помощь...
    Написал аноним