То така сумна сидить, то посміхнеться. То щось планує таке невимовне, як-от, бліцкріг, але у мирних завойовницьких цілях. То щось пише, дуже, дуже зосереджено, не відволікаючись на дрібниці, сусідів, метеоритний дощ за вікном. Бо метеорити - то ж не зірки,так? А наша дівчина любить зіроньки. Бо вони на неї схожі: не обпікають, світять для всіх, але гріють лише тих, кого обирають самі. Але сердити Аму не варто, бо вона сама вам такий метеоритний дощ влаштує, такий циклон й антициклон, що еге-ге-ге, апокаліпсис прийде завчасно. Бо у кожного представника кавая має бути зброя - ковай, і нею необхідно вміти користуватися. Правильно кажу, га?
А якщо дивитися на цю особу з точки зору сучасного суспільства, оцінюючи те, що цінять зазвичай... вона така красуня. Сьогодні - така, завтра - така ось, а ще через день - зовсім інша. Але завжди красуня. Яка сама себе не цінить, а варто. І пісні вона слухає дивовижні, але завжди сумні, глибокі і проникливі. Не сумуй, дівчисько. Ніколи. В тебе чарівна посмішка
А якщо дивитися на цю особу з точки зору сучасного суспільства, оцінюючи те, що цінять зазвичай... вона така красуня. Сьогодні - така, завтра - така ось, а ще через день - зовсім інша. Але завжди красуня. Яка сама себе не цінить, а варто. І пісні вона слухає дивовижні, але завжди сумні, глибокі і проникливі. Не сумуй, дівчисько. Ніколи. В тебе чарівна посмішка
дякую. Мені дуже приємно))